Руїна

Базові засади

Економіка на грі “Руїна” буде повністю реальною. Це означає, що основна ігрова цінність — ігрові гроші — будуть обмінюватися майстрами на гривні до та після гри за сталим курсом.

На забезпечення економіки виділяється половина всіх внесків гравців

Ми всерйоз вважаємо, що на українських теренах того періоду (як і взагалі у світі) економіка вже відігравала роль основи суспільного життя, серйозно потіснивши політичну та релігійну мотивацію. Ми хочемо зробити модель, де на економіку зав’язана переважна більшість игрових дій. Так, це можна вважати однією з головних фабул майстерської группи “Руїни”.

Економічні періоди

Час на грі буде умовно ділитися на економічні періоди (далі ЕП) — цикли, протягом якого йде видобуток основних матеріальних цінностей. Всьго на грі буде 5 ЕП. Під час ЕП дозволено будь-які дії.

Між ЕП будуть перерви — короткі цикли під назвою “Божий мир”. Мораторій на грабунки, захоплення та масові бойові дії.

Вночі економічних та масових бойових дій не відбувається.

Середня доба гри буде виглядати так:

08.00 — 13.00. Перший економічний період.

13.00 — 14.00. Божий мир.

14.00 — 19.00 Другий економічний період.

19.00 — 20.00 Божий мир.

20.00 — 08.00 Ніч

Гра розпочнеться о 13.00 четверга та закінчиться о 08.00 неділі. Дохід за перший ЕП (з 08.00 до 13.00 четверга) буде виданий до початку гри та вважатиметься стартовим капіталом. Дохід за останній, шостий ЕП (14.00 — 19.00 суботи) не виплачується, проте дозволені торгові дії (детальніше в розділі “Ярмарок”).

Матеріальні цінності

Матеріальними цінностями на грі є ігрова валюта (далі — гроші), чіпи ресурсів, збройні чіпи, будь-які ігрові предмети з відповідними допусками (набої, зілля, документи, квестові речі). Матеріальні цінності можуть бути знищені, передані, вкрадені, подаровані тощо.

Суми виплат, які вказано в правилах, розраховуються виходячи з мінімальної кількості гравців, за якої гра відбудеться — 200 чоловік. У випадку, якщо на гру буде заявлено істотно більше гравців, перед грою суми виплат можуть бути переглянуті у бік збільшення.

Гроші. Унікальні монети, відчеканені спеціально для гри. Є універсальним платіжним засобом, можуть бути обміняні на українські гривні в кінці гри по сталому курсу, приймаються до сплати на всій території гри (в тому числі і в шинках). До гри можна докупити ігрових грошей за сталим курсом. Під час гри буде передбачена можливість докупівлі ігрових грошей за гривні у спеціальних ігрових персонажів — мінял. Курс буде на 10-20% завищено відносно курсу на початок гри. Будуть реалізовані в декількох номіналах.

1 злотий (дукат) — 20 гривень

1 срібний таляр — 5 гривень

1 мідний шеляг (шаг) — 1 гривня

Чіпи ресурсів. Певний елемент (модель) ресурса з майстерським допуском. Зерно, риба, сіль, мед. Видаються в якості доходу з волостей. Є платіжним засобом, приймаються до сплати за бажанням покупця на всій території гри, окрім шинку. Не обмінюються на гривні в кінці гри (згорають). Викупаються на грі спеціальними персонажами за гроші на ярмарку за номінальною сталою вартістю. Всі ресурси, незалежно від назви, коштують однаково — 2 таляри (10 гривень) за одиницю ресурсу.

Ресурси можна продати за більшою вартістю, поєднавши між собою. Тобто, якщо ви принесете на ярмарок два ресурси, поєднані між собою, то кожен з них буде викуплено за ціну вдвічі вищу за номінальну — 1 злотий (20 гривень). Поєднуються між собою ресурси лише у пропорції 1*1. Поєднанням вважається продаж спеціальному торгівцю на ярмарку одночасно двох поєднаних ресурсів — додаткових чіпів чи допусків на це не потрібно. Нижче — табличка доступних поєднань ресурсів:

	Мед	Звір	Худоба	Зерно	Ліс	Сіль
Мед					Віск
Звір			Шкури
Худоба				Коні
Зерно	Горілка
Ліс
Сіль		Солонина
Риба					Копчення	Оселедці

Збройні чіпи. Предмет з майстерським допуском для закріплення на моделях зброї. Необхідний для функціонування будь-якої зброї. Продається за гроші до гри (лімітовано) та на грі у спеціальних торговців. Є платіжним засобом, приймаються до сплати за бажанням покупця на всій території гри, окрім шинку. Обмінюються на гривні в кінці гри (за курсом у два рази дешевшим, ніж при покупці до гри). Викупається на грі спеціальними персонажами за гроші на ярмарку (за курсом як при покупці до гри). Курс на старт гри за 1 чіп — 2 таляри (10 гривень).

Ігрові предмети. Не є платіжним засобом, не обмінюються на гривні в кінці гри. Торгівля такими предметами віддається на відкуп самим гравцям.

При грабунку гравець має чесно віддати всі ігрові матеріальні цінності (див. Правила з обшуків). З уживанням фізичного примусу грабувати можна лише в ЕП — в інший час лише красти чи погрожувати.

Територія, де знаходяться ігрові матеріальні цінності, автоматично вважається ігровою. Задля уникнення непорозумінь майстри категорично не рекомендують зберігати ігрові матеріальні цінності в пожиттєвих зонах (наприклад, наметах). Інакше така територія автоматично втрачає статус “пожиттєвої” з усіма відповідними наслідками.

Не вважаються ігровими матцінностями та не підлягають відчуженню особисті речі гравців, їжа, напої, деталі спорядження, костюму чи антуражу, зброя (сама модель), прапори, вимпели та корогви. Недоторканими для грабунку є пожиттєві зони (доки в них не знаходиться ігрових матцінностей), ярмарок та шинок.

Будь-яка скарбниця тої чи іншої локації має бути облаштована як окреме приміщення. Пограбувати її можна лише з санкції регіонального майстра після встановлення контролю над локацією. Проте гроші, винесені зі скарбниці (наприклад, скарбником чи самим феодалом) можна відчужувати на загальних засадах.

Ходіння на полігоні (навіть у шинку) будь-яких реальних валют заборонено!

Території

Ще одним ресурсом на грі є земля. Території, міста та маєтки комусь належать — і відповідно можуть змінити хазяїна внаслідок дарунку, нагороди, завоювання чи передання у спадок.

Такі території в кінці кожного ЕП приносять дохід тому, хто ними володіє.

Дохід за будь-яку локацію видається майстром-регіоналом лише в столиці регіону, до якого належить ця локація або тому, хто нею володіє, або назначеному уряднику. Урядників може бути скільки завгодно — майстер видасть тому, який прийде. Урядникаів має представити майстру та людина, яка володіє локацією.

Типи територіальних володінь.

Велике місто. На грі їх буде три — і кожне буде оплотом тієї чи іншої зовнішньої політичної сили. Аккерман (турецька залога), Білгород (московська залога) та Львів (ставка коронного гетьмана Речі Посполитої). Дохід буде видаватися у вигляді так званої “плати за велич” — гроші, які могутні держави надсилають своїм провінціям.

Полкове місто. Найбільш розповсюджений формат, невеличкі українські міста (фактично великі укріплені села), які мають маленьке військо та декілька селян. Дохід буде видаватися одним з видів ресурсу, різним для кожного міста. Дохід буде розраховуватися на одну людину в локації, та залежатиме від того, скільки живих душ лишилося в локації на момент закінчення ЕП.

Віртуальна волость. Село, яке “працює на пана”. Моделюється стовпом з вимпелом пана . Завжди приносить однаковий дохід.

Київ. Хоча і являється великим місто, проте має нейтральний статус. В Києві розміщуються території, на яких заборонені бойові дії — ярмарок та шинок. Фактично Києвом як перехідною територією вважається лише Верхнє місто з мурами та фортецею. Там мешкають нечислені міщани та духовенство. Дохід на початок гри отримує фактичний господар Києва — воєвода та московська залога.

Січ. Живе грабунками та військовою службою. Не володіє землею і не веде господарства — а отже і не отримує дохід.

Крим. Живе грабунками, проте матиме три віртуальні волості у власності хана.

Великі міста

Виплати за велич видаються в кінці ЕП грошима командиру Львова, Білгорода чи Аккермана. Розмір виплати для кожного з цих міст — 15 злотих (300 гривень). Той, хто контролює Київську фортецю, в кінці ЕП також отримує гроші — 7 злотих і 2 таляри (150 гривень).

Також у власності держави, правителя міста та феодалів будуть і свої землі (переважно віртуальні). Потурбуйтеся про їх безпеку.

Також у Порти та Московії є кордони. Це такі собі двохметрові стовпи. Кордон можна вкрасти та принести до майстерні — і отримати грошову компенсацію. Фактично це моделювання прикордонного набігу. Зважте, плата за “вкраденого” кордона відсумовується від виплати за велич в кінці ЕП тій державі, кордон якої було пошарпано.

Ярмарок

Ярмарок — це територія в Києві, де можна купити чи продати все. Ну, майже все

На ярмарку заборонені бойові дії, окрім дуельної бойовки за взаємною згодою на спеціально відведеному майданчику. Також на ярмарку заборонено будь-яке відчуження матеріальних цінностей. Заборона знімається через 5 метрів за межами ярмарку.

Ярмарок функціонує з 08.00 до 20.00 кожного дня.

На ярмарку знаходяться майстерські персонажі, які здійснюють викуп чіпів зброї та ресурсів, міняють гривню на ігрову валюту.

Окрім того, час від часу на ярмарку будуть з’являтися торговці, що будуть викупати ресурси за спецзамовленням (наприклад, у Москві терміново потрібно три чіпи лісу, два риби та чотири зерна. Лише в такій кількості — але кожен чіп викупається за суму, втроє чи вчетверо більшу від номінальної).

Також на ярмарку будь-хто може продавати будь-які ігрові і навіть пожиттєві цінності (якщо матиме час та натхнення, та ще й покупця знайде). Також тут можна торгувати інформацією, послугами, найматися на роботу чи у військо.

На ярмарку буде знаходитись також київський писар — чиновник, який за скромну плату зможе зафіксувати ті чи інші документи, написати листа чи скласти заповіт. Буде діяти кур’єрська поштова служба. Тут же будуть знаходитися шинок та інші розважальні заклади (якщо такі заявляться на гру) — кав’ярні, борделі, таке інше.

Зверніть увагу — в останній ЕП (13.00 — 19.00 суботи) дохід не видається. Цей час вам надається для того, щоб ви могли продати всі чіпи ресурсів (які не будуть мінятися на гроші по закінченню гри).

Полкові міста

На час початку Руїни Україна вже була сильно покозачена. Козаки і селяни змішалися та осіли по полковим містам. В кожному такому містечку сидить полковник, який і отримує дохід з локації. Як він розпоряджається цими грошима — вже на відкуп гравцям. Пам’ятаємо, полковників назначає гетьман, проте суспільство містечка може вплинути на рішення гетьмана — тож не радимо полковникам забувати, що його військо теж хоче їсти.

На грі плануються такі полкові міста — Біла Церква, Умань, Чигирин, Корсунь, Чернігів, Ніжин, Переяслав, Полтава

Полкове місто має фіксовану кількість жителів, які вносяться на старт гри в реєстр у регіонального майстра. В кінці ЕП полкове місто отримує дохід за формулою “Одна одиниця ресурсу на одного мешканця, присутнього в локації на даний момент”. Якщо людина, приписана до локації, померла чи просто відсутня на цей момент — вона не враховується.

Реєстр постійно змінюється — адже хтось помирає, а хтось виходить новим персонажем. Не забувайте після повернення в свою локацію іншим персонажем після смерті відмічатися у свого регіонала!

В залежності від того, який ресурс видобуває місто, гравцям необхідно буде побудувати модель (наприклад, якщо добувають ліс, то лісопилки). Якщо зруйнувати таку модель, то на наступний цикл її фізично треба відновити (інакше дохід буде зменшено вдвоє).

Повіти

Також до юрисдикції полкових міст належать повіти — проте не всі. У кожного полкового міста буде 1-2 повіти. За тогочасним правом на Україні саме полковник являється розпорядником права власності на той чи інший повіт.

Повітом на грі “Руїна” вважається віртуальна локація — вкопаний в землю стовп з вимпелом. Вважається, що там живуть люди — проте ми це ніяк не моделюємо. Своєму власникові в кінці ЕП повіт приносить три одиниці ресурсу. Ця сума не змінюється.

Повіт — це адміністративна одиниця, якою можуть володіти представники шляхетсько-старшинського стану, церкви чи навіть найвищі магнати. На грі буде зо два десятки повітів, які будуть давати суттєву частину шляхетського доходу.

Повітами розпоряджається вища старшина — може жалувати їх іншій старшині, продавати, міняти. На території Кримського Ханства це хан, в Речі Посполитій — коронний гетьман. Московське царство і Оттоманська Порта на грі представлені лише воєнними залогами, і повітів не мають.

В обох частинах Гетьманщини розподілом повітів займаються гетьман і полковники. Так, ви вірно зрозуміли — працює принцип “хто найсильніший — той і командує”. Проте дохід за повіт можна буде отримати тільки в гетьманській столиці, і тільки тим власникам, які перед цим присягнуть на вірність гетьману (процедура присяги — див. Правила з соціальних взаємодій). Так, якщо на полігоні будуть два і більше гетьманів — у кожного з них буде столиця, і лояльна старшина буде отримувати дохід в цих столицях.

Повіт може “збунтуватися” проти свого пана. В такому випадку в повіт на деякий час (три-чотири години) направляється майстерська бойова команда, яка відіграє “бунтівників”. Якщо повстання не придушено, в кінці циклу дохід з повіту буде віддано цій команді. Увага! Ми лишаємо за собою право “збунтувати” локацію, якщо вважаємо що до того є якісь резони. Також ми лишаємо за собою право прийняти рішення — бунт буде йти один ЕП, чи допоки його не буде придушено. Зауважте, що одночасно можуть збунтуватися кілька сусідніх повітів.

Церковний дохід

Декілька повітів на грі будуть віддані у володіння православної церкви на обох берегах Дніпра. Управління ними здійснюється на загальних засадах.

Ісламська, католицька та інші церкви доходу на старт гри не мають, проте можуть жити благодіянням шляхти і монархів, а також запроваджувати свої види податку (наприклад, “десятину”)

Захоплення і володіння

Всі типи земельних і адміністративних територій, які дають ресурси, можуть під час гри міняти власника.

Великі міста дають дохід лише тоді, коли його володар уповноважений на владу монархом відповідної країни. Зважте, це гроші, що надходять напряму від короля, царя чи султана. Тож мало захопити, наприклад, Львів — треба ще й стати гетьманом, щоб віртуальний король “визнав” вас законною владою. Інакше буде вважатися, що місто захоплено бунтівниками, і грошей за велич ви не дочекаєтесь. З Києвом ситуація інша — там гроші це моделювання збору мита, а отже підтвердження володіння Києвом від когось з сильних держав не потрібно.

Полкові міста можуть змінити власника внаслідок бойових дій чи виборів. Проте дохід буде виплачено лише тому, хто приніс присягу одному з гетьманів. На те, кому належить локація на кінець ЕП, вказує два фактори. Чий вимпел висить у локації, і чиє ім’я назвав командир військових сил, що стоять у локації (якщо такі є). У випадку незбігу обох факторів приорітет має військовий. Якщо в локації є військові сили, але немає командира (чи їх більше одного) — дохід не отримує ніхто.

Захопленням локації вважається припинення бойових дій у ній та вивішування свого вимпела. Локацію можна пограбувати, але вашими трофеями стануть лише ті матеріальні цінності, які ви там знайдете, і, можливо, полонені. Дохід видається лише в кінці циклу. Увага, дохід рахується лише по тим людям, які мешкають в цій локації. Нападники, які на кінець ЕП знаходяться в локації, в ці обчислення не входять.

Правила переходу повітів будуть підкорюватися законам кожної з країн (див. розділ про Закони). Наприклад, після смерті сіпаха (турецького феодала) його земля переходить його сину. А якщо помре польський феодал, його земля переходить у коронну власність, а сину доведеться писати гетьману і просити пожалувати йому цю землю. Звісно, завжди можна увімкнути “право сильного” та просто захопити. Якщо є на це сили.

Повіт можна пограбувати єдиним способом — забрати в ясир (див. далі). Повіт можна захопити (тоді в кінці ЕП він дасть повний дохід — якщо загарбник чи його представники будуть у ньому знаходитися, або там висітиме їх вимпел). Волость захоплюється лише армією (див. правила з бойовки). Для захоплення волості армія має півгодини стояти в ній та раз на три хвилини гучно подавати музичні стройові сигнали (сурмою чи барабаном). Якщо за цей час стався бій, після якого армія загабника лишилася у волості, відлік часу продовжується. По закінченню цього часу на волості має бути вивішено вимпел з гербом нового власника.

Пограбування та ясир

Ще один спосіб легкої наживи — це полонені (ясир), яких продано в рабство до Кафи (ігротехнічна локація неподалік від майстерні). Продати в рабство можна будь-кого — якщо достатньо сил зробити це у відповідності до правил захоплення в полон (див. Правила із Бойовки). За кожну людину в Кафі майстри виплачують 2 таляри (10 гривень).

Після продажу невільник може добровільно обрати два варіанти — або відразу піти до мертв’ятні, або сидіти у Кафі не більше чотирьох годин без права втечі, сподіваючись, що співвітчизники його викуплять. Тим, хто обере другий варіант, в якості бонуса видається папір, перо та чорнило для написання слізного листа ))

Також у рабство можна відігнати населення повіту. Відіграється такий “перегін” зняттям та фізичним переносом до Кафи колоди, що позначає повіт. За кожний повіт у Кафі ви отримаєте 1 злотий і 2 таляри (30 гривень).