Руїна

Лівобережна Гетьманщина

Територія: Нинішні Київська, Чернігівська та Полтавська області, північ Дніпропетровської, південь Сумської та Гомельської (сучасна Білорусія) області.

Міста: Київ, Ніжин, Полтава, Чернігів, Переяслав

Влада: Наказний гетьман Яким Сомко, після переходу Юрія Хмельницького на бік ляхів головного гетьмана ще не обрано.

Історія: Після смерті в 1657 році Боздана Зиновія Хмельницького, з Божої ласки гетьмана Войска Запорозького, минуло шість років. За цей період, як того й боявся старий Хмель, козацька старшина встигла добряче почубитися за булаву, на втіху як татарам, так і Москві з Варшавою. Слабохарактерний син Хмельницького Юрій, обраний гетьманом після його смерті, булаву не втримав, а його наступник Іван Виговський втопив країну в громадянскій війні. Козацька старшина вже тоді розділилася на промосковську і пропольську. До першої належали ті, хто вибився на верхів‘я за допомогою шаблі та воїнської звитяги. До другої тяжіли представники шляхетських родів. Сам Виговський спочатку клявся Москві у вірності, проте коли отримав булаву, знюхався з ляхами. В конфлікт вмішалися як кварцяне польське військо з одного боку, так і Білгородскький полк з іншого. А остаточно чашу терезів не на користь Виговського хильнули запорожці, що прийняли бік Москви. Виговський програв та втік до Львова.

В 1659 році на раді біля Білої Церкви булаву знову віддають Юрію. Його підтримує козацька верхівка, очолювана швагером (шурином) Богдана Хмельницького Якимом Сомком, та запорожці. Гетьманство Юрія підтверджує Москва в обмін на нові Переяславські статті, що суттєво обмежують права Гетьманщини.

Фактично Сомко починає правити замість слабохарактерного Юрія — проте недовго. Готується нова війна проти Польщі. В 1660 році її розпочинає походом боярин Василий Шереметєв. Юрій мав відвести козацькі полки на допомогу москалям, проте не встиг. В результаті компанія закінчується провалом — поляки з татарами Шереметєва розбивають, а Юрія з войском беруть в облогу під Слободищем. Під тиском старшини Юрій присягає на вірність польському королю та підписує Слободищенський трактат, що майже дублює Гадячський трактат, підписаний раніше Виговським, проте не дає Гетьманщині автономії у складі Речі Посполитої. Частина козаків йде разом з Юрієм, частина не підтримує його та з‘єднується з Шереметєвым. Проте кампанія вже програна.

Після перебігання Юрія його дядько, Яким Сомко піднімає полки на Лівобережжі проти “зрадника”. Розпочинається нова громадянська війна з участю московських та польський військ. Сомко стає наказним гетьманом — основну булаву цар не спішить йому віддавати, знаючи його самостійницькі погляди. Війна йде з перемінним успіхом, доки в 1662 році не настає затишшя.

Сомко домагається основної гетьманської булави. Він звертається до царя, той йому обіцяє булаву, а сам тим часом віддає перевагу більш “зручному” Івану Брюховецькому. Колишній свинопас, він набрав влади ще при Богдані. Після “зради” Юрія Хмельницького починає тихенько набирати сторонників — спочатку на Запоріжжі, а потім і в деяких полках. Красномовний та хитрий, він демонструє лояльність царю і особисту нікчемність — в листах до царя навіть підписується “Івашка Брюховецький”.

Врешті-решт ця боротьба за булаву призводить до Чорної ради. Влітку 1663 року Іван Брюховецький отримує булаву, а через два місяці страчує Сомка. Покладено початок розділу України по берегам Дніпра. Проте на старт гри на Лівобережжі Сомко ще наказний гетьман, а Брюховецький лише починає свій наступ на отримання цього титулу.

Київ

Після того, як Януш Радзивіл поруйнував Київ, він ще досі не відновився. У верхньому городі фактично знаходиться Софія Київська, декілька казарм московського гарнізону, палац воєводи та купа битого каменю. На Печерському пагорбі — церкви та монастирі, проте вони живуть окремим життям. Єдине, що в Києві розвивається — це Поділ. Тут відбувається торгівля, є магістрат, декілька церков, академія. З часів Богдана Хмельницького гетьмани облаштовують свої резиденції по більш дрібним містам, а в Києві фактично хазяйнує московська залога та православне духовенство.

За Андрусівським перемир‘ям, що наступить лише через чотири роки, Київ отримує статус “вільного міста” — на нього не претендуватимуть ні Россія, Ні Річ Посполита. Задля зручності ми робимо відступ від реалій, та майстерським свавіллям частково наділяємо Київ цим статусом вже на старт гри. Чому частково? Тому що у Верхньому городі буде фортеця, там стоятиме на старт гри московська залога з воєводою Юрієм Барятинським (ігротехнічна майстерська бойова команда) та духовенство. А от Поділ ми наділяємо ігротехнічним імунітетом — там буде знаходитися ярмарок, який буде територією без бойових взаємодій (див. Правила з Економіки). Хоча це не відміняє того, що там буде знаходитися магістрат, де сидить войтом Данило Полоцький, і буде його адміністрація. Також на Подолі стоятиме шинок, а також будь-які підходящі споруди (борделі, каварні).

Серед церковних ієрархів, які тут присутні: києво-печерський архімандрит Інокентій Ґізель, Ігумен Михайлівського Золотоверхого монастиря Теодосій Софонович. Діє жіночий Фролівський монастир під управлінням ігумені Агафії Гуменицької

Переяслав

Неофіційна нова гетьманська столиця (стара була в Чигирині), резиденція Якима Сомка. Тут же стоїть переяславський полковник Опанас Щуровський (союзник Сомка) і сам переяславський полк.

Полтава

Полтавщина першою визнала зверхність Івана Брюховецького. І хоч він ще не заявив свої права на булаву, проте вже прибув до Полтави. Тут знаходиться його вірний соратник, полтавський полковник Федір Жученко зі своїм полком.

Чернігів

В Чернігові сидить чернігівський полковник Оникій Силич, при ньому — сотник Дем‘ян Многогрішний (майбутній чернігівський полковник, а пізніше і гетьман). Також тут знаходиться архієпископ чернігівський та новгород-сіверський Лазар Баранович — після того, як Діонісій Балабан втік до Чигирина, саме він являється престолоблюстителем митрополичої, проте не поспішає приймати висвячення в Москві.

Ніжин

Тут з полком сидить ніжинський полковник Іван Золотаренко — найближчий товариш та союзник Якима Сомка, після Чорної Ради був страчений разом з ним.